Історія бібліотеки с.Будимля

Друк

Останнє оновлення на Неділя, 10 січня 2016, 13:18 П'ятниця, 06 липня 2012, 14:45

Мабуть, кожна людина у світі вважає, що її село, де вона народилася, є найкращим куточком на землі. Адже це місце єдине, неповторне і найгарніше: воно збагатило її своєю красою, знаннями, любов’ю. подарувало друзів.Тому кожна людина має знати історію своєї родини, історію місця, де вона народилася. історію своєї Батьківщини…

Історія бібліотеки, як і історія села, розвивалася ще з далеких сивочолих років. Село не мало своєї книгозбірні, окрім церковної літератури при святому храмові. Уже згодом, із встановленням радянської влади на території Перебродівської сільської ради народних депутатів була започаткована хата-читальня в Перебродах та Будимлі. Перші інтелігенти села, вчителі проводили бесіди з односельцями на безліч різноманітних тем, проводили навчання по боротьбі з неписьменністю, організовували культосвітні гуртки. Книги до хати-читальні надходили з власних збережень сельчан і, зрозуміло, це було кілька десятків екземплярів.  Із меблів  був один саморобний стелаж для книг та столик для працівника бібліотеки. Книжки додому не видавалися, а перечитувалися в приміщенні хати-читальні. Згодом, уже з ініціативи бібліотекаря Кобзар О.Ф. (1960), яка була призначена радою народних депутатів, книги почали видавати додому.

До бібліотеки почала приходити молодь: послухати радіопередачі, пограти в шахи, шашки, почитати газети, журнали, книжки. З пакунком книг і брошур бібліотекар стала ходити в поле, на тваринницькі ферми. Вона збирала людей і читала їм газетні та журнальні статті, уривки з художніх творів. Виникла необхідність створити пересувні бібліотечки. Вони з’явились на тваринницькій фермі і тракторній бригадах. Ними завідували постійні читачі сільської бібліотеки.

У бібліотеці книг було дуже мало, кілька газет та журналів. Але за допомогою молоді, яка тягнулась до книги, було зібрано і поповнено бібліотеку книгами. Працювали драматичний та співочий гуртки. Зростало коло інтересів жителів села. Крім політичної, спеціальної, сільськогосподарської літератури, вони знайомляться з науковими і художніми творами.  Зав. бібліотекою добре знала всіх читачів, їх прагнення, смаки, нахили. Це допомагало їй рекомендувати  потрібну літературу. За допомогою активу проводилися читацькі конференції, вечори запитань і відповідей, масові та індивідуальні бесіди, обговорення книг та оформлялись книжкові  виставки.

В 1964 році завідуючою бібліотекою призначають  Рожко Є.М. Вона продовжує хороші напрацювання своєї попередниці. Ідеологія тих часів і наступних періодів вимагала пропаганди партії, рішень з’їздів, обговорення у суспільстві напрямків і дій курсу розвитку держави, її місця у світовій політиці, розвитку економіки. Тож відповідальність бібліотечних працівників була високою.  

Бібліотекарем з 1965 по 1976 роки працювала  Полюхович Г.І.На роботі у неї завжди було затишно і охайно. Книжковий фонд поновлювався різноманітною літературою, люди постійно знаходились в бібліотеці до самого закінчення робочого часу. Адже всім було цікаво послухати лекцію на тему, обговорити прочитану книгу або фейлетон з газети, дочекатись вечірнього кіносеансу в клубі.

В 1964 році бібліотекарем с.Будимля працювала Рожко Євгенія Миколаївна.

У 1965 році бібліотекарем с.Будимля прийшла працювати Полюхович Галина Іванівна. Бібліотека уже була розміщена в приміщені старого клубу. Пропрацювала Галина Іванівна 11 років.

Єсіпко Єва ФедорівнаПісля закінчення Дубенського училища культури у своє рідне село приїхала працювати молодший спеціаліст Єсіпко (Торчило) Єва Федорівна. Пропрацювала Єсіпко Є.Ф. бібліотекарем 29 років.

Вона уміло і з наполегливістю, як справжній професіонал, продовжувала започатковану налагоджену роботу, яку здійснювали попередні бібліотечні працівники. Це і виїзди на тваринницькі ферми, польові стани,  зернові, механізовані бригади з різноманітними заходами, де людям праці так необхідне було свіже повідомлення, новинки з надходження до книжкового фонду, інформація з усіх галузей знань. Згідно планів бібліотека разом з клубом організували масові заходи для жителів села.

У 1982 році побудовано сільський клуб, в приміщені якого  розмістилась  сільська бібліотека, яка працює і по даний час. Площа приміщення  бібліотеки 33 м2. Має дві кімнати. В жовтні 2002 року проведено реорганізацію бібліотечної мережі району. Публічну та шкільну бібліотеку об'єднано в Будимлянську публічно-шкільну бібліотеку.

З 2005 року очолює бібліотеку Дем’янчук Марина Олександрівна, закінчила Рівненський державний гуманітарний університет, бібліотечний факультет.Бібліотека у селі – це культурно-просвітницький заклад краю, центр культурного і духовного спілкування. Книгозбірня робить більш змістовним життя жителів села, насичене цікавими подіями та зустрічами, що стають справжнім маленьким святом.alt

Книжковий фонд бібліотеки складає 8903 примірників книг. До бібліотеки надходять  періодичні видання: Урядовий кур’єр, Вільне слово, Дубровицький вісник, Шкільна бібліотека, Позакласний час, Барвінок, Малятко. Щорічно обслуговується більше 495 користувачів, з них 174 читачі-діти, книговидача складає близько 10 тис. примірників. Відвідування протягом року становить 4000.  Свою роботу бібліотекар проводить у затишному, теплому приміщенні, у тісній співпраці з школою, сільським клубом.  Однією з основних умов створення позитивного іміджу бібліотеки є забезпечення комфортних умов для відвідувачів, приміщення гарно оформлено, затишку додають живі квіти,  при бібліотеці діє клуб за інтересами «Юні любителі природи», з учасниками клубу проводяться екскурсії, бесіди, вікторини  на природничу тематику.alt

Для максимально повного задоволення інформаційних потреб читачів в бібліотеці ведеться робота по удосконаленню і розширенню довідково-бібліографічного апарату бібліотеки. У бібліотеці-філіалі ведуться систематичний і абетковий каталоги, краєзнавча і систематична картотека статей. Важливу роль в роботі бібліотеки відіграють книжкові виставки, тематичні вечори, бібліографічні огляди, літературні ранки, години спілкування по відзначенню знаменних та пам’ятних дат.

Для тих, хто бажає більше знати, читати, розуміти, пізнавати двері бібліотеки завжди гостинно відчинені.